бляклий

бляклий
-а, -е.
1) Який утратив свіжість; зів'ялий.
2) Неяскравий; тьмяний, затьмарений.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужен реферат?

Смотреть что такое "бляклий" в других словарях:

  • бляклий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • бляклість — лості, ж. Стан і властивість за знач. бляклий …   Український тлумачний словник

  • блякло — Присл. до бляклий …   Український тлумачний словник

  • мерхлий — а, е, рідко. Те саме, що бляклий 2) …   Український тлумачний словник

  • тьмяний — а, е. 1) Слабий, неяскравий (про світло, вогонь і т. ін.). || Який дає мало світла, погано освітлює. || Сірий, похмурий, не сонячний, хмарний. || Слабо, погано освітлений, до якого погано проникає світло; темний. 2) Без блиску, матовий. || Мутний …   Український тлумачний словник

  • тьмяний — I 1) (про світло, вогонь тощо неяскравий, який дає мало світла, погано освітлює), туманний, бляклий, блідий, примарний, тьмавий, мерхлий; немічний, млявий (ледь помітний); збляклий, побляклий, прибляклий, поблідлий, потьмянілий, померклий,… …   Словник синонімів української мови

  • мдлистый — нудотний, приторний (смак, запах); тьмяний, мутний (світло); тьмяний, бляклий, сірий, нудний; слабкий, хирявий; боязкий, легкодухий …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»